Понад 1 мільярд на вітер: у Києві викрили масштабні “розпили” на цифровізації столиці
Про це пише "Київвлада"
Так, у липні вони повідомили про підозру в службовій недбалості посадовиці СКП “Київтелесервіс”, через яку міська скарбниця могла втратити майже 51 млн гривень. Йдеться про кошти, які були “переплачені” за постачання та обслуговування мережевого обладнання (комутатори, блоки живлення) – воно обійшлося громаді столиці у 2,5 рази дорожче ринкової ціни. У свою чергу, нещодавно суд, через закінчення строків давності, звільнив від відповідальності заступника директора КП “Інформатика” Ігоря Буряка, якому інкримінувався злочин за тією ж статею. Цьому посадовцю інкримінувалася “втрата” низки одиниць різного обладнання (у т.ч. комп’ютерної техніки), яке у 2018 році обійшлося підприємству в 466,6 тис. гривень, а надалі просто “розчинилося в повітрі”, що було зафіксовано при інвентаризації. При цьому, досі достеменно невідомо, де саме поділася уся ця “електроніка” – жодних публічних пояснень з цього приводу так і не було надано.
Правоохоронці вивчають можливі правопорушення з боку посадовців комунальних підприємств (КП), які підпорядковані Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА) – КП “Інформатика” і спеціалізованого КП “Київтелесервіс”.
Такі факти були встановлені слідчими в рамках двох кримінальних проваджень – №12024100020003545 від 14 серпня 2024 року та №12025100120000095 від 19 березня 2025 року. Перша справа була відкрита Дарницьким управлінням Нацполіції Києва, щодо органу слідства по другому провадженню у відкритих джерелах інформація відсутня. Фігурантам першої справи інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного стану) та ч.2 ст. 367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) Кримінального кодексу (КК) України, а у другій справі розслідувалися факти можливого правопорушення за вищезгаданою ч.2 ст. 367 КК України.
Що розслідується
У рамках першої справи правоохоронці розслідують можливі “розпили” при здійсненні закупівлі посадовцями СКП “Київтелесервіс”. Нацполіцію зацікавив договір на придбання, встановлення і сервісне обслуговування комплектів мережевого обладнання (комутаторів, блоків живлення і блоків безперебійного живлення), який це підприємство уклало з ТОВ «ВМ Констракшн Україна» ще 21 травня 2021 року. Загальна вартість цього договору складала 172 млн гривень.
У ході слідства правоохоронцям стало відомо, що вказана компанія завищила вартість деякого обладнання, яке постачалося “Київтелесервісу” – на загальну суму 50,9 млн гривень, що було підтверджено результатами проведеної у цій справі судової товарознавчої експертизи. Справа в тому, що ринкова вартість окремих комплектів цього обладнання – комутаторів HPE 5130 24G SFP 4SFP+EISwitch, блоків живлення HPE X361 150W AC Power Supply і блоків безперебійного живлення APC Smart UPS 750 VA LCD RM 2U 230V – складала 97,5 тис. гривень за один комплект. Разом з тим, “Київтелесервіс” заплатив ТОВ «ВМ Констракшн Україна» по 247,3 тис. гривень за один комплект. Тобто, розмір завищення по кожному з 340 придбаних спеціалізованим КП комплектів склав 149,7 тис. гривень або у два з половиною рази (понад 153%).
14 липня 2025 року правоохоронці повідомили про підозру в цій справі начальниці відділу публічних закупівель СКП «Київтелесервіс» за вищезгаданою ч.2 ст. 367 КК України. За даними слідства, саме через неї міському бюджету Києва було нанесено збитки при проведенні вказаної закупівлі – на той момент вона очолювала відділ супроводу виконання міських цільових програм цього підприємства і була головою його тендерного комітету, який проводив відповідні торги.
21 липня Дарницький районний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на термін до 14 вересня 2025 року включно – це означає, що посадовиця повинна здати держорганам свій закордонний паспорт, прибувати до правоохоронців за першою вимогою тощо. Того ж дня той же суд відмовив правоохоронцям у задоволенні їхнього клопотання щодо відсторонення цієї громадянки від займаної посади – на переконання слідчого судді, слідчі не довели, що ця посадовиця, приходячи на своє робоче місце, може незаконно впливати на свідків, знищувати необхідні для слідства документи тощо.
А ось у другій справі Шевченківський районний суд ще 3 липня 2025 року звільнив від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України заступника директора КП “Інформатика” Ігоря Буряка. Офіційною підставою стало закінчення строків давності. При цьому, столична прокуратура, яка й готувала обвинувальний акт по цьому посадовцю, не заперечувала проти закриття даної справи.
В рамках цього провадження правоохоронці ще в 2024 році звернули увагу на те, що в КП “Інформатика” склалася нестача частини раніше придбаного обладнання – тобто, його ніде не знайшли (цей факт було зафіксовано у лютому 2023 року інвентаризаційною комісією цього підприємства). Йдеться про обладнання, що входить до систем центральних контролерів інтелектуальної вимірювальної системи транспортного засобу та інтелектуальних датчиків контролю за роботою механізмів, а також про багатофункціональні пристрої (принтер+сканер) НР М426dw, моноблоки (монітори для комп’ютерів) HP Pro One 440 G3 Aio та HP 200 G3 (3VA71EA).
Загальна вартість цього майна і, як наслідок, загальна сума збитків, нанесених бюджету в результаті його втрати, за даними слідства, станом на грудень 2018 року складала 466,6 тис. гривень. Які пояснення з приводу того, куди поділася ця електроніка, дав тепер вже “ексобвинувачений” під час слідства, у судових ухвалах по цій справі не уточнюється. Однак правоохоронці вважали, що ця електроніка зникла через несумлінне ставлення Ігоря Буряка до своїх обов’язків у частині “незабезпечення належного обліку та охорони майна”.
Зазначимо, що центральні контролери інтелектуальної вимірювальної системи транспортного засобу та інтелектуальні датчики контролю за роботою механізмів були закуплені “Інформатикою” за 36,2 млн гривень у ТОВ “Телекарт” – відповідно до договору від 7 грудня 2018 року (угодою було передбачено постачання “Інформатиці” набагато більшої кількості одиниць такої електроніки). Це обладнання є складовою муніципального “Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту та збору інформації”. Що стосується комп’ютерної техніки, яка потім “розчинилася у повітрі”, то її КП придбало у ТОВ “Амріта комплексні рішення” згідно з угодою від 11 грудня 2018 року. За неї та інші комп’ютери “Інформатика” заплатила майже 1,3 млн гривень.
Про фігурантів
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “ВМ Констракшн Україна” було зареєстроване в столиці у грудні 2014 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є мешканець Києва Сергій Мороз.
Столичне ТОВ “Телекарт” було зареєстроване у травні 2013 року. Його керівником зазначено Максима Стойка, засновником – ТОВ “Телекарт-Прилади”, кінцевою бенефіціаркою – одеситку Людмилу Козлову.
ТОВ “Амріта комплексні рішення” було зареєстроване у серпні 2015 року в Києві. Його засновниками та кінцевими бенефіціарами є мешканка Кропивницького Анна Степанова та киянин Ігор Ленков, який також є директором даної компанії.
За інформаційної аналітичної платформи Clarity Project, усі вказані ТОВки активно співпрацюють з СКП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика”. Так, ТОВ “ВМ Констракшн Україна” має на своєму рахунку 27 укладених з цими підприємствами договорів на загальну суму понад 737,4 млн гривень, ТОВ “Телекарт” – 8 договорів на 88,9 млн (лише з КП “Інформатика”), а ТОВ “Амріта комплексні рішення” – 31 договір на 295 млн (з обома цими КПшками). При цьому остання компанія також є постачальником ще одного КП, яке підпорядковане Департаменту ІКТ КМДА – “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”): усього вони уклали 20 договорів на 105,2 млн гривень.
СКП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика” протягом останніх років регулярно фігурують у різних справах щодо можливих розкрадань фінансових ресурсів міського бюджету.
Так, столична Нацполіція розслідує факти можливих розтрати і привласнення бюджетних коштів, за які СКП “Київтелесервіс” у 2022-2023 роках закуповувало різне програмне забезпечення, мережеве обладнання та послуги з технічної підтримки такої апаратури. Увагу правоохоронців привернули чотири договори на загальну суму 154,8 млн гривень, які вказане підприємство уклало з ТОВ “Білінтех Україна” і ТОВ “Софтнет Груп”. Зокрема, слідчі встановили, що вартість таких закупівель, ймовірно, було завищена на суму близько 5,8 млн гривень.
Також правоохоронцям стало відомо, що технічна підтримка щодо експлуатації мережевої інфраструктури мала надаватися безкоштовно постачальниками цього обладнання, а тому додатково витрачати кошти на це необхідності не було. Втім, зовсім не факт, що ця справа буде доведена до суду. Раніше правоохоронці вже успішно “заморозили” як мінімум два провадження щодо “бюджетних розпилів” за участі “Київтелесервісу” і вищезгаданих компаній.
Також з 2023 року Нацполіція розслідує чергові факти розтрати коштів посадовцями КП “Інформатика” при здійсненні закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі переконані, що такі закупівлі не мають критичних потреб у військовий час а тому загрожують національній безпеці держави. Крім того, за їх данними, мінімум 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені при реалізації лише одного з багатьох відповідних договорів – з 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу “Інформатики”. Таким чином “колекція” справ щодо “розпилів” при впровадженні вищезгаданих систем, які за останні роки “з’їли” більше 1 млрд бюджетних гривень і які, до того ж, функціонують з сумнівною ефективністю, продовжує поповнюватися.
Проте, станом на сьогодні жоден з ймовірних фігурантів згаданих справ навіть досі не отримав підозру.
Крім того, наразі на розгляді Шевченківського районного суду Києва знаходиться обвинувальний акт відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (саме за часів її “правління” було укладено договори з “Українськими інфосистемами”, які зацікавили БЕБ. – КВ). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних зі все тих же вуличних камер відеонагляду. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час.
Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити хоч якісь кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.
У 2022 році порушення у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій ІКТ КМДА і трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств *“Інформатики”, “ГІОЦ” і “Київтелесервіс”) зафіксували й аудитори КМДА. Тоді було виявлено, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.
Зазначимо, що обов’язки директор СКП “Київтелесервіс” з 5 вересня 2024 року виконує заступник керівника цього підприємства з питань кібербезпеки Олександр Волощук. До нього, з березня 2024 року, даним СКАП на таких же правах керував Олександр Биструшкін. Останній на цій посаді змінив іншого в.о. керівника – Павла Чернікова, який “тимчасово” очолював “Київтелесервіс” з лютого 2021 року.
У свою чергу Обов’язки гендиректора КП “Інформатика” з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. Його попередниками на цій посаді були Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), вищезгадана Вероніка Малкова (з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року) і Микола Пихтін (з жовтня 2017 року по вересень 2021 року).
Як зазначалося вище, обидва підприємства знаходяться в підпорядкуванні Департаменту ІКТ КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович (на колажі праворуч). На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров (на колажі ліворуч), який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого теж пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА наразі контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього, з квітня 2021 року по березень 2025 року, сферу цифровізації столиці контролював інший заступник Віталія Кличка – Петро Оленич. Останній, нагадаємо, у березні 2025-го був звільнений після отримання підозри у справі щодо можливих махінацій зі столичними комунальними ділянками.
Олександр Глазунов
В.о. мера Борисполя Владислав Байчас задекларував елітне майно та активи в Криму і мільйони готівкою
Распечатать
