Держзрада і ДТП: які справи проти працівників НАБУ розслідує Офіс Генпрокурора
Про це пише «Слідству.Інфо».
Вилучено техніку, деякі непричетні до затримання детективи отримали травми під час дій правоохоронців. Натомість станом на кінець липня підозри мають п’ять працівників НАБУ: троє — за участь у ДТП у 2021-2023 роках, ще двоє — за державну зраду.
В Офісі Генпрокурора журналістам повідомили, що станом на 21 липня 2025 року правоохоронці повідомили про підозри п’ятьом співробітникам НАБУ.
Зранку 21 липня Служба безпеки та Офіс генерального прокурора провели обшуки, які стосуються 15 працівників НАБУ. Слідчі дії провели без ухвал суду.
Зрештою двох співробітників взяли під варту на 60 діб за підозрою у державній зраді та шпигунстві. Ще троє перебувають під особистим зобов’язанням чи домашнім арештом за участь у ДТП.
Так, правоохоронці підозрюють трьох співробітників НАБУ у порушеннях правил безпеки дорожнього руху, що призвели до тяжких або середніх ушкоджень двох жінок і чоловіка. За даними НАБУ, два ДТП стались у 2021 році, а третя — у 2023-му. Бюро повідомляє, що співробітники не використовували службове становище для уникнення відповідальності за свої вчинки.
Ще два співробітники НАБУ отримали підозри у державній зраді.
«21.07.2025 одному працівнику НАБУ повідомлено про підозру за частиною 1 статті 111 (пособництво державі-агресорці, — ред.), частиною З статті 362 КК України. Надалі, 22.07.2025 підозрюваному обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів. (…) Під час здійснення досудового розслідування у … кримінальному провадженні 21.07.2025 повідомлено про підозру одному працівнику НАБУ за частиною 1 статті 14, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 111-2 КК України (підготовка до співпраці з іноземною спецслужбою, — ред.). 22.07.2025 підозрюваному обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів», — йдеться у відповіді на запит.
Зокрема, одна з підозр стосується детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого СБУ називає посередником у торгівлі партіями технічної коноплі для Дагестану, де мешкає його батько-бізнесмен із громадянством РФ.
Однак активісти з «Центру протидії корупції» в оприлюднених СБУ записах розмови детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова з батьком почули, що посадовець говорить про торгівлю з Узбекистаном, а не російською Республікою Дагестан. Завдяки цьому правоохоронці, за словами ЦПК, представили хибну версію подій, адже в Узбекистані є державна програма, яка дозволяє продаж насіння коноплі. Сама СБУ у відео протитрувала «Узбекистан» як «Дагестан».
Суд відправив під варту до 16 вересня батька Руслана Магамедрасулова — Сентября Магамедрасулова. Чоловік має російське громадянство, про яке детектив НАБУ не повідомив під час оформлення допуску до державної таємниці, чим порушив закон.
Зза інформацією СБУ, Руслан Магамедрасулов спілкувався з нардепом від нині забороненої партії «ОПЗЖ» Федором Христенком, який також має заочну підозру у держзраді й нині перебуває за межами України. Слідство стверджує, що Христенко ще за часів президентства Віктора Януковича почав співпрацю з Федеральною службою безпеки Росії. Зараз він, за даними СБУ, підтримує тісні зв’язки з Юрієм Іванющенком (екснардеп «Партії регіонів», бізнесмен і соратник Віктора Януковича, — прим.) і спілкується з окремими керівниками НАБУ.
Другий співробітник НАБУ, який отримав підозру 21 липня, — Віктор Гусаров. СБУ вважає, що Гусаров «шпигував» для ФСБ Росії, а його дії координував Дмитро Іванцов — заступник керівника охорони Януковича, який у лютому 2014 року допомагав президенту-втікачу перебратися до Росії, а сам залишився у Криму.
СБУ каже, що Гусаров щонайменше 60 разів передавав Іванцову інформацію з обмеженим доступом про співробітників українських правоохоронних органів із закритих баз. Гусарова можуть засудити до 15 років позбавлення волі.
Сам чоловік під час засідання суду заявив, що буде співпрацювати з правоохоронними органами та надасть доступ до свого телефону. Він також повідомив, що готовий пройти поліграф.
Після масштабних обшуків у НАБУ, 22 липня народні депутати у другому читанні голосували за прийняття змін у законопроєкті 12414, який обмежує повноваження незалежних антикорупційних структур НАБУ та САП. Саме ці органи притягають до відповідальності корупціонерів найвищого рівня.
Попри критику з боку громадськості, експертів і міжнародних партнерів, президент Володимир Зеленський підписав цей закон пізно ввечері 22 липня. Це рішення викликало широкий резонанс: по всій країні відбулися акції протесту, учасники яких вимагали зберегти незалежність антикорупційної інфраструктури.
Під тиском суспільства та міжнародних партнерів, Зеленський 24 липня подав до парламенту новий законопроєкт, покликаний скасувати найбільш проблемні норми попереднього закону та повернути незалежність НАБУ і САП. Втім, Верховна Рада пішла на канікули, залишивши документ без розгляду. Голосування за нього призначене на 31 липня, якщо у сесійній залі збереться достатня кількість депутатів.
Распечатать
