Яйця по 170 грн: що далі? Як армія проводить закупки після грандіозного скандалу
Про те, наскільки успішними були торги, хто зацікавлений у поверненні старої системи прямих договорів та чи не боїться вона за своє життя, Дана Ярова розповіла в інтерв’ю "Главкому".
Член антикорупційної ради Міноборони, волонтерка Дана Ярова. Фото з відкритих джерел
- Дано, чи можна говорити, що історія з торгами на ProZorro закінчилась успішно, і світла сторона перемогла?
- Ну, якщо пропустити 155 серій цього серіалу, який певно переплюнув за напругою та закрученістю сюжету навіть «Ігри Престолів» або «Картковий будинок», то можна сказати, що так: перші торги на ProZorro стосовно харчування армії, які були здійснені вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, завершилися успішно. 19 лотів із 22 передані у державне казначейство, держава взяла на себе зобов’язання з виконання цих договорів. Усе, перемога!
Щодо решти: за одним переможець визначений, готується підписання контракту. Ще за двома процедурами у нас йде розгляд документації, але ті дві області не мають такого стратегічного значення, і зі службою логістики вже домовлено, що поки тривають ще ці дві процедури, військові частини у цих двох областях приєднають до інших регіонів.
- Скільки в результаті зекономили?
- Можемо констатувати, що перші торги зекономили державі 4,6 млрд грн. Це майже 100-відсоткове покриття речового забезпечення фронту на рік. Ці кошти підуть на закупівлю зимової форми для військовослужбовців. Тому що зимове речове забезпечення включає багато номенклатурних одиниць. Коли я питала, як це можливо, на другому році масштабної війни знову входити в зиму без належної кількості одягу і взуття, мені казали, що коштів немає. Але після торгів я сказала: чому ж немає? Ось, є.
Чому я була так переконана, що потрібно вже запускати процедуру торгів із зимового забезпечення? Тому що куртки і штани шиються довго, це найдовший цикл виробництва. Уже фліска, шапки, рукавиці – це нескладні вироби, ми будемо торги запускати якщо не на цьому тижні, то на наступному. А щодо курток і штанів, то вже цього тижня мають відбутися торги. Лоти будуть розбиті на маленькі частини, щоб будь-який бізнес міг зайти і взяти участь. Ще одна важлива річ – диверсифікація, тому що ми працюємо в умовах війни. Якщо у мирний час пріоритет – ціна, якість і терміни виробництва, то під час війни строки виробництва і поставки виходять на перше місце.
- У вас теж є компанія з виробництва одягу. Будете брати участь?
- Коли я зайшла в Міністерство оборони ще в 2015 році, я сказала, що п’ять років після мого виходу звідти моя компанія не буде займатися замовленнями міністерства. І вона не займалася. І тепер не буде займатися ще п’ять років, щоб не було конфлікту інтересів. Щоб ніхто не сказав, що я для себе щось лобіюю. Цього ніколи не буде, і це легко перевірити, адже йдеться про бюджетні кошти.
- Відомо, що після торгів була довга судова тяганина, потім лист Міноборони, в якому наполягалося на поверненні прямих договорів. Так хто реально не був зацікавлений, крім власне постачальника, який хотів яйця по 17 гривень, у проведенні прозорих торгів? Хто конкретно це все блокував?
Якщо ми зупинили лист, який вийшов з Міноборони за цифровим підписом міністра, кому ж воно могло заважати? Навіть не знаю. Немає жодних ідей. (сміється)
- Можна сподіватись, що подібних листів не буде? І спроб скасувати торги?
Тоді все було у розпалі, з’явився цей лист, і мене попросили щось з цим зробити. Я чотири дні чекала, сподівалася, що ми обійдемось без цього скандалу. Але коли я зрозуміла, що просто зрізають процедуру, то вимушена була розіслати цей лист журналістам. Вони опублікували, і на наступний день Міністерство оборони відкликало лист. Там було прохання продовжити всі контракти з харчування за діючими цінами на невизначений термін. Це мені особливо сподобалося: на невизначений термін – це коли? Коли-небудь після війни?
- «Компанія, яка продавала яйця по 17 грн, тепер бере участь в тендерах під іншою назвою»
- Схоже, спроби оскаржити результати конкурсу тривають: власник компанії «Атомсервіс», яка виграла сім лотів, заявив, що податкова визнала підприємство відповідним критеріям ризикованості на підставі, що компанія закуповувала харчові продукти у великих обсягах.
Я думаю, що це історія з розряду внутрішніх розбірок між постачальниками. Мені закидали, що я пропустила компанію, проти якої порушене кримінальне провадження. Я вам відкрию таємницю, що проти всіх компаній були відкриті кримінальні провадження. Це така особливість ведення українського бізнесу, коли компанія на компанію подає скарги з вимогою відкрити кримінальне провадження за якоюсь статтею. В Україні це зробити дуже легко.
Але давайте не забувати про те, що є презумпція невинуватості, і поки немає рішення суду, вважається, що особа не є винною. Компанія, яка брала участь у торгах з харчування, не мала таких судових рішень. Тому це історія про особливості ведення великого українського бізнесу. Бо йдеться про мільярдні обсяги – «Атомсервіс» виграв сім лотів.
Якщо у податкової виникли питання щодо ризикованості, то вона може подати на неї в суд, і хай розбираються, що вони там не доплатили. У нас не передбачено за це кримінальної відповідальності, все регулюється адміністративним кодексом, тобто штрафними санкціями. Я не знаю, в чому суть там проблеми, але це не впливає на виконання зобов’язання за проведеними торгами.
6 червня 2023 відбулися перші торги в системі ProZorro щодо харчування для військових на друге півріччя 2023 року, ціна лотів складала близько 24 млрд грн. Фото з відкритих джерел
- Більше ніхто не пробував оскаржувати процедуру? Можливо, були якісь претензії?
- Під час тендеру у нас була єдина дискредитаційна норма – прохання Генштабу і Міноборони не віддавати більше 30% в одні руки. Ну, це зрозуміло, бо в умовах війни не можна віддавати все харчування одній компанії, бо це підрив обороноздатності.
Учасники цю норму не оскаржували, тому вона не вважається дискредитаційною. І ми спокійно віддали «Атомсервіс» сім лотів, хоча вони виграли у більшій кількості регіонів. Але умови є умови.
До речі, компанія, яка продавала яйця по 17 грн («Актив компані» – «Глаком»), також взяла, мені здається, шість чи сім лотів. Вони під іншою назвою зайшли, звісно, але також виграли достатньо кількість лотів, бо дали хорошу комерційну пропозицію.
А, і ще була історія з компанією «Трейд Граніт Інвест», які претендували на постачання харчів у восьми областях. Саме вони були ініціаторами 80% судових позовів на оскарження переможців торгів, як в першій інстанції, так і в апеляції. Ціна дободачі (кількість продовольства у асортименті, яке належить видавати одному військовослужбовцю – «Главком»), розрахована Міністерством оборони, становила 155 грн, а «Трейд Граніт Інвест» дали найвищу ціну – 154,60. Тільки по Львівській області ми дійшли до них, тому що ми ж бачимо тільки найліпшу цінову пропозицію та документи постачальника. І коли ми розглянули їхні документи, вони не відповідали кваліфікаційним вимогам, ми їх відсторонили.
А коли ми оголосили наступні торги саме в Львівській області, то вийшла ця ж компанія, і цього разу вони дали… 114 гривень 60 копійок. Я просто мліла: це ж треба, яка еволюція – від корупційно-адміністративних методів впливу до конкуренто-ранкових відносин!
- Прокоментуйте, будь ласка, позицію торговельних мереж. Були закиди, ніби вони відмовилися брати участь у торгах, бо вони проводяться саме на ProZorro.
- Я знала позицію рітейлу, що вони хочуть розділити товар і логістичні послуги. У нас система харчування проблематична. Бо 409 позицій за каталогом – це занадто багато. Зазвичай замовляють 80-90 позицій. Плюс там є такі позиції, які не можуть зрозуміти навіть у Генштабі та Міністерстві оборони. Я просто пам’ятаю, як це робилось в 2015-2017 рр. – взяли документ за стандартами НАТО, переклали українською і впровадили.
Рітейл заявив, що вони будуть брати участь у цих торгах, коли буде розділено в ціні окремо товар, окремо – логістична послуга. Вони самі на мене вийшли, коли мене почали звинувачувати в тому, що я нібито не пустила рітейл на торги. І дали свою офіційну позицію, пояснили, чого вони хочуть. І, до речі, один із рітейлерів виграв крупний лот у Києві. І це хороший знак ринку, що можна заходити, можна торгуватися, можна стати переможцем, не заносячи нікому нічого – за прозорою процедурою.
Чесно, у мене не було ілюзій, що цими першими торгами на ProZorro ми вичистимо усе, що можна, і зробимо ідеальну систему. І не хочу, щоб хтось мав такі ілюзії. Але я думаю, що все, що ми могли зробити на даному етапі, в тих умовах, які є, ми зробили. Але в подальшому саме щодо харчування: треба сідати разом, думати, створювати робочі групи і дійсно вносити зміни. Тому що в тому вигляді, в якому воно є зараз, це не працює повноцінно.
- Не жалкуєте, що в’язалися у цю історію з антикоррадою? Стільки бруду на вас вилили, погроз…
- Не жалкую. Для мене маркером того, що я все роблю правильно, були дзвінки з «нуля» під час виборів до антикорради. Там була дуже складна процедура голосування, треба було пройти три етапи верифікації. Але люди голосували. Скидали з Генштабу фотографії скринів, хто за мене проголосував. А потім мені почали з «нуля» дзвонити, розпитувати, як проголосувати. Їм теж це було важливо!
Знаєте, коли у нас була перша нарада з заступниками міністра оборони, перший заступник Шарапов, завуальовано спитав, що вони мають зробити, щоб члени антикорради вважали, що виконали свої функції. Я сказала, що мені важливі дві речі: вивести торги на ProZorro і щоб припинилися дзвінки з «нуля» з повідомленнями, що у них не вистачає боєприпасів.
Для мене у цьому серіалі із судових позовів, листів, бруду, погроз головне було – відстояти прозору процедуру закупівель. Бо якби ми не відстояли, то нам би сказали: бачите, ви ж хотіли на ProZorro, але не вийшло, значить, ідемо знову у прямі договори. І для мене це було вкрай важливо, тому що зараз у нас і питна вода торгується на ProZorro, і зимова форма, і літні берці. Всі знають, що у виробництві військового взуття у нас монополіст Talan, але інші виробники не гірші, а в них немає таких обсягів. Тому ми розбили лоти так, щоб інші компанії також могли зайти і торгуватися. Тому що на ринку повинна бути завжди добросовісна конкуренція і ринкової умови.
- Дозвольте перейти до іншого учасника цієї епопеї – Державної аудиторської служби, яка вимагає від постачальників повернути прибуток, бо це нібито завдає збитків державі. Що відбувається і що робити з цією постановою №335, нормами якої пояснює свої дії ДАСУ?
- Зараз усі зацікавлені у вирішенні цього питання – Кабмін, Міноборони, бізнес, громадськість. Те, що зробила Держаудитслужба, це навіть не помилка, не знаю, як це називати. Бо визнати прибуток компаній завданням збитків державі протирічить Конституції і закріпленому в ній поняттю ведення підприємницької діяльності. Тому що єдиним результатом ведення підприємницької діяльності є отримання прибутку, з якого потім сплачуються прямі і непрямі податки. Відбувається підміна понять. Так, у законодавстві України існує обмеження щодо встановлення прибутку. Якщо це спецекспортери – не більше 3% комісії. Якщо це тилове забезпечення за прямими договорами – згідно з постановою № 335 – до 30%. Існує постанова №363, яка не скасована і яка містить трактування поняття прибуток. У постанові №335 не написали, що калькуляція включає прибуток. Так вони і не мали цього писати. Само собою розуміється, що калькуляція включає прибуток.
Що з цим робити? Минулого тижня була зустріч бізнесу з Президентом, і він поставив задачу прем’єр-міністрові вирішити це питання. Ми теж думаємо, чим ми можемо зарадити, які листи, від яких асоціацій направити на Кабмін, будемо направляти, будемо включати Кабмін. Прем’єр-міністр має розписати ці листи на конкретних виконавців Міноборони і далі будемо дивитися, на якому рівні це питання блокується.
Цей припис Держаудитслужби щодо повернення прибутків державі стосується тільки прямих договорів, у тендерах через ProZorro це не працює. Там немає поняття калькуляції. Але бізнес занепокоєний. Бізнес, отримавши від Міноборони вимогу повернути прибуток, піде до суду. Судова система буде завалена тисячами позовів. Зараз у моєму особистому переліку завдань це завдання номер №1. Тому що це турбує абсолютно всіх виробників, які працюють з Міноборони.
«У мене є побоювання щодо свого життя»
- Дозвольте поставити кілька питань щодо вас особисто. Як ви можете прокоментувати інформацію щодо вашої причетності до фірм-переможців торгів? Нібито ви пов’язані з Пашинським, братами Крючковими, а ваш чоловік нібито працював на Портнова?
- Так, це була чергова серія серіалу. Я спитала чоловіка: ну добре, ти працював на Портнова, а гроші де? (сміється). А якщо серйозно, то я дуже філософськи ставлюся до того, що відбувається навколо мене. Бо я мала щеплення від цього ще у 2015-2017 роках, коли працювала у Міноборони. Тоді це було не так масштабовано, звісно, тому що і кошти були інші, і обсяги. Але єдине, що мене турбує, щоб мої діти не залишилися без мами. Побоювання щодо свого життя у мене є. І вони небезпідставні, бо в нашій державі вбивали і за менші гроші. Сподіваюся, що до чогось страшного не дійде. Напевно, найбільш надійний захист для мене наразі – моя публічність. Але знаю, що на сьогодні проти мене вже працює ДБР, СБУ, а найцікавіше, що й контррозвідка.
- А взагалі, якщо говорити про дискредитацію, навіщо це робиться? З метою превентивно вибити потенційних політичних конкурентів?
- Не виключаю і такий мотив. Не секрет, що навіть в Офісі президента періодично заміряють температуру «у лікарні» – рейтинги.
Починаючи з 2014 року мала неодноразові пропозиції іти в політику, від яких я відмовлялась. Наразі маю дві альтернативи: або вивожу трьох своїх синів в іншу демократичну країну, або вибудовую таку країну для них тут.
- Ви реалізували кілька ініціатив, лотерей зі збору коштів, одна з найпомітніших – новорічний календар з підписом Валерія Залужного. Плануєте щось подібне робити на День Незалежності?
- У нас були два проєкти з Героями України і з Валерієм Федоровичем – на День захисників і захисниць України та новорічний. До календарів йшла книжка моїх нарисів про наших героїв, які звільняли Сумщину, Чернігівщину, Херсонщину. Герої з київської ППО. Пілот Karaya, який, ризикуючи життям, відвернув винищувач від мирної Вінниці… Це просто унікальні люди, які писали історію з самого початку війни. Ми стільки разів робили перевидання цих календарів, я стільки разів просила Валерія Федоровича їх підписати… Щодо Дня Незалежності – дякую за ідею, певно, треба буде щось подібне зробити.
Певно, вперше за 300 років війни з росіянською «недоімперією», ми маємо той єдиний шанс на самоідентифікацію, яку ми маємо пройти.
На мій погляд, ми майже досягли своєї цілі. Але ще треба докласти зусиль.
Минулої доби окупанти вбили 2 цивільних на Донеччині, ще 3 особи зазнали поранень
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
